?

Log in

No account? Create an account

March 7th, 2017

Слав'янський дух

Вся правда про Сталіна

17098459_1629000680450522_1243131776207632205_n

Урод сдох!!! Бесплатный борщ в честь смерти Сталина.

Скоро Пурим, з цієї нагоди крім "вушок Амана" (оменташен) я спечу пиріжків з картоплею та капустою. Якби тільки слушна нагода! :)
люблю зелений чай

Порфирій Мартинович

Martynovitch
7 березня 1856 року у селі Стрюківці на Полтавщині народився Порфирій Мартинович – видатний український митець, фольклорист і етнограф. Отримав початкове мистецьке навчання у відомого харківського майстра Дмитра Безперчого. Талант молодого Мартиновича помітили та 1873 року зарахували студентом Петербурзької Академії мистецтв.

Мандруючи Лівобережжям та Подніпров’ям упродовж 1870-х років, митець створив унікальну галерею графічних портретів українських селян. Віртуозна техніка виконання, дивовижна пластичність рисунку, поєднана з лінійною експресивністю, демонстрували непересічний талант майстра-початківця. Мартинович прагнув показати не лише типовість селянських образів через деталі одягу, зачіски, а й розкрити внутрішній світ людей. Часом герої його мистецького світу підіймалися до рівня епічних типів, зокрема як у портреті козака Федора Мигаля.

Занедужавши на нервову хворобу, Порфирій Мартинович покинув навчання в академії, а з часом і мистецьку практику, продовжуючи збирати й вивчати український фольклор аж до голодної смерті у 1933 році (м.Красноград, Харківська область).

17191212_10154320861513144_6254057188954007726_n

Порфирій Мартинович. Портрет Федора Мигаля. Бл. 1880 р.. Папір, італійський олівець.
Слав'янський дух

Сергій Жадан

СЕРГІЙ ЖАДАН. ГОСПІТАЛЬЄРАМ.
13935074_1773409192943981_6771317576305285748_n

Вони б мали тебе називати сестрою.
Просто мертві не пам’ятають про батьків та освіту.
Правда про світ виявилась замалою,
аби в ній вмістити все, що ти хочеш від світу.

І коли ти виносиш їх на собі, госпітальєрко,
і відбиваєш їхнє життя в їхньої смерті,
смерть говорить – зі мною завжди нелегко,
ті, що мають зі мною справу, рідко бувають відверті.

І ті, що справді не знають, як тебе звати,
знають твій позивний, за ним і кличуть.
Перекрикують біль, ніби ламають загати,
ніби криком хочуть спинити кров убивчу.

І залишають цей світ з обов’язками та правами,
говорять про світ, як про найбільшу втрату.
Але правду про світ писали такими словами,
що нам потрібно виправдовуватись за нашу правду.

Правда про світ така, що навіть вірші,
які ти читаєш, для когось є пропагандою й грою.
Пропаганда – це не відмовлятись від тих, кому віриш.
Пропаганда – це взагалі називати тебе сестрою.

Політика – це не вміння підкидати монетку,
і не вміння домовлятися із ворами.
Політика – це школяр, який читає свою абетку,
це госпітальєрка, яка накладає бинти на рани.
Політика – це далі жити в своїй країні.

Любити її такою, якою вона є насправді.
Політика – це знаходити слова: важкі, єдині,
і лагодити все життя небеса несправні.

Політика – це любити тоді, коли лякає
саме слово любов, коли не шкодують бранців.
Релігія – це відчути на дотик, своїми руками,
як знімаються шви із того, кому не давали шансів.

Релігія – це телефони, зроблені в Китаї,
це священники з простреленими паспортами.
Війна, мов сука, вигодовує щенят, яких їй підкидають,
назавжди роблячи їх сестрами та братами.

Твої брати з грізними позивними.
Твої поети з недописаними віршами.
Земля з гарячим камінням лежить під ними.
Апостоли за ними стоять з книгами і ножами.

16730270_1863591260592440_836701820554701475_n

16114323_1849164938701739_6647532482046317981_n
люблю зелений чай

May 2019

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Tags

Powered by LiveJournal.com