?

Log in

No account? Create an account

January 5th, 2017

люблю зелений чай

"Хлопчик у блакитному"

Почувши це словосполучення на думку приходить фільм "Достояние республики".

Нажаль у відомому радянському пригодницькому фільмі «Достояние республики» серед інших творів мистецтва згадують «картина Пінтуріккіо „Хлопчик в блакитному” (хлопчик на портреты дійсно перевдягнений в блакитний костюм).

достояние_республики

Справжння картина Пінтуріккіо виглядає так:

Pintoricchio_021

А ось справжнній "Хлопчик у блакитному".

15776714_1880966512135548_5298167181292094220_o

«Блакитний хлопчик» або «Хлопчик у блакитному» (англ. The Blue Boy) — портрет пензля англійського живописця Томаса Гейнсборо, написаний 1770 року. Розміри - 178 × 122 см, олія на полотні. З 1928 року картина є одним з найцінніших експонатів колекції Гантингтонскої бібліотеки-музею в Каліфорнії (США).

Для портрета художникові позував 18-річний Джонатан Баттел, син торговця залізними товарами, якого Гейнсборо зумисно вбрав у аристократичний костюм блакитного кольору. Джонатан Баттел зображений у костюмі не сучасного йому XVIII, а початку XVII століття. Таким чином портрет є алюзією на портрет хлопчика в червоному барокового нідерландського художника Антоніса ван Дейка.

Блакитний колір, збагачений тонкою грою рефлексів, створює яскраву гру кольорів. Спокійна й невимушена поза позбавлена афектації і надає портрету реалістичності. Для портрета Блакитного хлопчика властивий головний прийом Гейнсборо — розчинення одного кольору в іншому за допомогою окремих мазків іншого тону, вкраплених в кольорову поверхню предметів.

Вибір блакитного кольору для картини Гейнсборо пояснював бажанням довести своєму конкурентові художнику Джошуа Рейнольдсу, що цей колір може займати в картині центральне місце, що заперечував Рейнольдс.

Після Першої світової війни картину придбав американський «залізничний король» Генрі Гантінгтон. Ціна угоди становила $728 тис. і на той момент вважалася рекордною. Перед вивезенням за океан портрет експонувався в Лондонській Національній галереї, де його побачили не менше 90 000 осіб; а директор музею написав на звороті картини слова прощання від англійців.