?

Log in

No account? Create an account

Previous 10 | Next 10

Jan. 5th, 2018

люблю зелений чай

(no subject)

Не треба нічого надуманого або вартого великих грошей, так місточек через струмочок. Але садок біля дому наповнюється особливим шармом і теплом.

7903f46cc8610f2864d89accda2417ff


8ee58207be52d975ed29c249911d4f05

Dec. 28th, 2017

Слав'янський дух

Пам'ятаємо нашу єдність!

Україна, Євромайдан, Щедрик у виконанні Вільнюського хору "Bel Canto" 17 груд. 2013 р.

Dec. 23rd, 2017

люблю зелений чай

Місце, де треба побувати

25659417_1797466833660320_6637800174040395479_n

А́ктівський каньйо́н — провал серед голого степу, гранична прірва в кристалічному щиті. Розташований на річці Мертвоводі, поблизу села Актового Вознесенського району Миколаївської області в Україні.

25550524_1797466163660387_1320032500990086967_n


25552388_1797466553660348_2172901944451763170_n


25594144_1797466736993663_3647912733971278309_n


25594199_1797465876993749_762506441758503689_n


Складається з застарілих вивітрених гранітів, перерізаних Мертвоводом на глибину понад 40—50 метрів. Площа каньйону перевищує 250 гектарів. Являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів та степової і водної екосистем[1], розміщений на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії.

Природний комплекс Актівського каньйону входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя».

Dec. 18th, 2017

люблю зелений чай

(no subject)

25442800_842652555914122_716467684445924397_n

Україночка від художника Миколи Федяєва

Nov. 3rd, 2017

люблю зелений чай

Загинула Аміна Окуєва

Originally posted by bilozerska at Загинула Аміна Окуєва


Загинула Аміна Окуєва. Все, що тут можна сказати, буде банальністю. Крім одного: хлопці і дівчата, йде війна. Якщо раптом за чотири без малого років хтось цього не помітив.

Уперше бачилася з Аміною на Майдані. Вона сама розшукала мене, бо хотіла тоді вступити у Правий сектор, який вважала найбільш дієвою революційною організацією. При цьому мені, незнайомій людині, казала настільки радикально-патріотичні речі, що я - тепер про це можна сказати - трошки завагалася і "пригальмувала" відрекомендувати її, вирішила спочатку дізнатися про цю людину побільше. За цей час Аміна вступила до Афганської сотні. Але ця історія, про яку я пізніше зізналася їй, не завадила нам стати приятельками.

Пізніше я вже не дивувалася, що Аміна каже такі речі, бо вона не тільки казала - вона робила! Робила спокійно, прямо і щиро, з повним усвідомленням власної правоти.

Вдруге я бачила її, коли знайомила з представниками Комітету визволення політв'язнів. Адам у той час ще сидів, підозрюваний у підготовці замаху на Путіна, і його включили тоді до списку політв'язнів, що посприяло звільненню його після перемоги Майдану.

Наші фронтові шляхи з Аміною не перетнулися. Кілька разів мали попрацювати разом на виїздах, але не склалося. Як і зі спільним фото - під час недовгих зустрічей або забували, або відкладали на потім.

Востаннє ми бачилися під час фотосесії, коли я грала Попелюшку у проекті "Новітні казки", душею якого була Аміна.
Ми пробалакали кілька годин, і балакали б ще довше, якби її подруга, фотограф Олександра, не поспішала на автобус. Ми розбіглися, домовившись бачитися так часто, як буде можливість.

Аміна була дуже відкритою для тих, кому довіряла, я знала багато її особистих таємниць, про які вона ніколи не казала публічно. До речі, її публічність... Вона коштувала їй життя, але це був свідомий вибір. Отримавши військове звання, вона відмовилась від служби в армії, бо потенційні командири вимагали закриття фейсбучної сторінки і припинення публічної діяльності. А вона не могла на це піти, бо розуміла, що живе обличчя і живе слово - не менш потужна зброя, ніж автомат і снайперська гвинтівка. Всіма цими видами зброї вона володіла досконало, її психологічна витримка, невразливість як до фізичних навантажень, так і до потоків інформаційного бруду вражала навіть мене.

Боже, як же важко і незвично писати про неї в минулому.

І ще дві речі, мабуть, найголовніші. Певніше, три речі.

Перша - ЩО ЙДЕ ВІЙНА. Я про це вже казала. І ще раз скажу. І ще десять раз. Стільки, скільки буде потрібно, поки до всіх не дійде.

Друге - що Путін має сталу звичку ставати президентом на вибухах. Такий вибуховий президент. Як у нього виборча кампанія - так починають гинути люди. Мабуть, і зараз вони очікують (чи хочуть організувати) у Росії "помсту за Аміну". Використати її світле ім'я в інтересах військового злочинця планетарного масштабу. Нікого не закликаю до відмови від помсти, прошу тільки пам'ятати про це. Все життя Амінки було пов'язане з Україною, і помстимося за неї ми теж тут.

І третє. СКІЛЬКИ ЩЕ УКРАЇНСЬКИХ І НЕ УКРАЇНСЬКИХ ПАТРІОТІВ МАЮТЬ ЗАГИНУТИ, ЩОБ ЦІ ... НАГОРІ НАРЕШТІ ЗАКРИЛИ КОРДОНИ, А НЕ ТІЛЬКИ БАЛАКАЛИ ПРО ЦЕ?

Може, життя Аміни і стане тією ціною, щоб це нарешті відбулося?

Світла пам'ять Аміні. Сил і головне - обережності Адаму.
люблю зелений чай

Штрайхер ждёт...

Originally posted by flavius_aetius1 at Штрайхер ждёт...

Пишут, что, когда на редактора журнала "Дер Штюрмер" Юлиуса Штрайхера накинули петлю, он ещё успел крикнуть "Хайль Гитлер". Так и умер с именем своего кумира на устах. Личность это была совершенно отвратительная даже по нацистским меркам. Настолько, что его, Штрайхера, общества, как говорят, чурались даже сами нацисты. Да, что характерно, мерзавец, нацист и, разумеется, ярый антисемит был абсолютно искренен и до конца оставался верен нацистской идеологии. Был, что называется "true believer". Интересная деталь. На Нюрнбергском процессе его адвокат пытался строить свою защиту на том, что, якобы "Дер Штюрмер" никто не воспринимал всерьёз. Однако Штрайхер резко возражал против этого. Там же, во время суда, над ним была проведена психиатрическая экспертиза, в целом показавшая, что Штрайхер нормален. Кроме, разве что, его патологического антисемитизма, что, несомненно было продуктом больной психики. В целом же, повторю, он производил, по признанию тех же врачей, впечатление адекватного человека. И что ещё характеризует отношение к подобным личностям своих же подельников - в Нюрнбергской тюремной столовой Штрайхеру пришлось делить стол с такими убеждёнными нацистами, как Редер, Гесс и Риббентроп. Так вот, они были чрезвычайно оскорблены необходимостью принимать пищу в обществе подобной одиозной личности.
Read more...Collapse )
Но я убеждён в одном. Когда и если придёт тот благословенный день, и им придётся ответить за всё ими содеянное, с петлёй ли на шее, на шконке ли, они не будут славить фюрера. Они будут скулить и просить о пощаде. И я вот думаю, спят-то они по ночам спокойно, нисколько не сомневаясь в том, что то, что они делают, правильно. Спят, не думая, не веря, что за всё придётся отвечать. Увы, может они и правы - слишком уж всё запущено. А жаль - очень хотелось бы увидеть всю эту компанию на скамье подсудимых. Штрайхер ведь ждёт...

Oct. 26th, 2017

Слав'янський дух

Извлёкшие выгоду

Originally posted by flavius_aetius1 at Извлёкшие выгоду

Чем ближе мы к юбилею Октябрьского переворота, тем больше, я не сомневаюсь, тем больше будет комментариев по поводу этой даты. А также оценок и переоценок. Также уверен, что из-за поребрика прозвучат многочисленные восхваления советского проекта, да и не только оттуда. Призрак, как бродил во времена Маркса, так бродит и сейчас. И если в России ностальгируют, скорее, по рухнувшей империи, по страху, который она вызывала у всего мира, на Западе немало ещё тех, кто воспринимает лозунги Октябрьского переворота всерьёз, веря, что социализм есть светлое будущее человечества. Более того, с сожалением приходится признать, что ряды этих, не очень умных, мягко говоря, людей, за последние годы значительно выросли. Пополняя ряды потенциальной, а зачастую и реальной, пятой колонны Москвы. Которая, кстати, весьма ласково привечала делегатов очередного слёта левой шушеры - "Фестиваля молодёжи и студентов" в Сочи. Толпы молодых идиотов в майках с портретами Че Гевары, одного из самых отвратительных палачей 20-го века, фанатика-коммуниста, вовсе не случайно съехались именно в Россию. Она по-прежнему готова опекать всевозможную нечисть по всему миру, ибо то, что ей нужно - это хаос. Хаос, который так хорошо всегда удавалось создавать именно тем, кто жаждал исправить этот мир и привести его к истинно справедливому устройству, в меру своего понимания такового.
Read more...Collapse )
Главным бенефициаром беды, случившейся 100 лет назад была и остаётся банда захватившая тогда власть. А также их последыши, вернувшие себе её с приходом маленького гестаповца. Проиграл же весь остальной мир. Проиграла Россия, лишившись того немногого хорошего, что у неё было, того, что давало хоть какую-то надежду, что она станет нормальной страной - интеллигенции, миллионов крестьян, оставив страну во власти бандитов и люмпенов. Впрочем, самой России до этого дела нет. Она снова щерит гнилые зубы, снова грозит цивилизованному миру. Как и все прошедшие 100 лет, с небольшим перерывом. Вот и вся выгода. А значит, повторю в который раз, и готов повторять снова и снова - Карфаген должен быть разрушен. Carthago Delenda Est    

Oct. 16th, 2017

люблю зелений чай

Олександр Іванович ІВАХНЕНКО

_im197

Олександр Іванович ІВАХНЕНКО (16 жовтня 1949, село Манжосівка Чернігівської області — 9 червня 2014, місто Київ) — український художник-графік, живописець. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2001), заслужений художник України (1996), лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1989).

Закінчив спочатку Прилуцьку художню студію, якою керував Іван Макарович Трінчук-Задорожний, а у 1961 р. вступив до Київської художньої середньої школи ім. Т.Г.Шевченка. Пізніше здобув освіту у Київському державному художньому інституті у майстерні книжкової графіки (1968-1974). Вчився у таких відомих художників як В.І. Касіян, В.Я. Чебаник. З 1976 по 1979 рр. Олександр Іванович працював над своїми роботами у Творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Михайла Дерегуса. Працював у галузі графіки, монументального та станкового живопису.


«Колядники», 2006

22310699_2028303274068537_6423725466609467334_n

"Козак Мамай"

Запрошення_до_міста

Обкладенка першого тому "Шевченко Т.Г. Поезія"
Шевченко,_Т._Г._Поезії._У_2-х_т._Т.1
люблю зелений чай

Культовая находка днепровских археологов: литейные матрицы эпохи бронзы

20819166_344737909292175_1785611654373235979_o_800

Специалистами археологии исторического музея имени Дмитрия Яворницкого во время раскопок в селе Токивском были обнаружены каменные литейные матрицы для серпов и ножа. Хронологические и культурные рамки сейчас уточняются.

«Что касается литейных форм — это очень редкая находка, уникальные предметы для литья бронзовых серпов и ножа (кинжала). Предварительное датировки — это период средней-поздней бронзы. Найдены они были в культовом месте, то есть святилище. А это не характерно для этих мест. В основном подобные предметы находят на поселениях или в курганах», пояснил участник экспедиции Дмитрий Романчук.

Эти находки делают экспедицию не просто важной, а культовой. Ведь подобных предметов в музеях Днепра еще не было.

20933986_344738209292145_4243886834340680677_o_800

Oct. 15th, 2017

люблю зелений чай

соціальної доктрини митрополіта Андрія Шептиького

Роль соціальної доктрини митрополита Шептицького визнається усіма богословами України. Зокрема, київський православний філософ Юрій Чорноморець вважає:

"Митрополит Андрей Шептицький був прихильником соціального вчення Льва XIII і оригінально його розвивав. Не лише пристосовував до українських умов, а мав версію соціального вчення, яка була оригінальною в горизонті всієї Католицької Церкви, всього католицького богослов'я. У нас же бояться говорити про нього як про оригінального мислителя, оригінального неотоміста, який створив власне етичне і соціальне вчення. І якщо те вчення не таке, як вчення Івана-Павла II чи Бенедикта XVI, то воно не стає неактуальним для України. Бо завдання, які ставилися в соціальному вчення митрополита Андрея, ще не виконані. Не побудовано ні громадянського суспільства на принципах солідарності. Немає правової держави, заснованої на природному моральному законі. Немає сталої демократії та захисту прав людини, які теж є вимогами природного закону за теорією митрополита Андрея. І методологія позитивного суспільного творення — солідаризм в сім'ї, громаді, нації, церкві, яку пропонує митрополит Андрей, і сьогодні актуальна."

Previous 10 | Next 10

люблю зелений чай

January 2018

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com