?

Log in

Previous 10

Jan. 17th, 2017

люблю зелений чай

A Day in the Life



The Beatles - A Day In The Life


Одна з моїх улюбленних пісень Бітлз.
люблю зелений чай

Майстру Соколенку -95!

Соколенко_Василь_Іванович_95 років_17 січня


Найкращому майстру петриківського розпису, Василю Соколенко, сьогодні виповнюється 95 років!

Василь Соколенко в 1941 року закінчив Петриківську школу декоративного розпису, за спеціальністю навчався в Тетяни Пати.
Соколенко_14
З 1971 по 1992 роки працював головним художником на фабриці петриківського розпису. Своїм мистецтвом та роботою він стимулював творчий пошук у роботі фабричних майстрів, не давав їм опускатися до потокових та шаблонних прийомів та методів.

Серед безсумнівних заслуг майстра — відкриття при фабриці Музею історії декоративного розпису, де він зібрав чудові зразки мистецтва як старих, так і сучасних художників Петриківки.

Він першим відродив у виробництві вироби з дерева, їх творіння було доведено ним до разючої віртуозності: у дерев'яних вазах, тарілках, салатницях, коряках, ложках та ін. Він виступає автором і розпису, і форми, бо сам навчав токарів виробляти ложки, коряки, вази та ін. вироби. Завдяки йому повернувся з небуття дерев'яний посуд, який здавна був у вжитку в запорізьких козаків. Краса цих речей чудово гармонує з характером ненав'язливого витонченого розпису.

Соколенко_19
Read more...Collapse )
Соколенко_18

Розпис та орнаментальний малюнок у роботах Василя Соколенка — рухливість і неспокій, гра контрастів у кольоровому вирішенні і масштабних співвідношеннях деталей. Разюча його здатність підмічати в природі і передавати в розписі динаміку боротьби всього живого за місце під сонцем.

Родина Соколенків — одна з найвідоміших серед послідовників та продовжувачів петриківського розпису.

У часи перебудови власноруч збудував хату-музей, що отримала статус і назву «Народний музей Соколенків».

Jan. 13th, 2017

люблю зелений чай

Дивись в обидва!

16003293_1801040990157955_1400393882524548821_n

Jan. 11th, 2017

Слав'янський дух

Вивчаючи історію

«Феномен України полягає в тому, що її нинішня територія не є зшитою з клаптів в новітній час, як це уявляється В. В. Путіну чи тим політ–діячам та історикам, які в своїх картографічних уявленнях не йдуть далі від шкільної карти Київської Русі. Достатньо хронологічну вісь продовжити від часу Аскольда на глибину двох попередніх тисячоліть і перед нами постане дивне явище — та сама країна, вкрита стародавніми курганами, на тій же території, що охоплює Тавриду, Степи і Лісостеп. Не безіменна або з назвою археологічної культури, чисто науковою, і невизначеним етносом, а широко відома в античному світі поліетнічна, мультикультуральна Скіфія — велика європейська Причорноморська країна з часу наукового визначення поділу материків на Європу і Азію з кордоном по Танаїсу (Дону)».

Петрук Володимир. Велика Скіфія переможе. — К., 2011, с. 75
люблю зелений чай

Народна художниця Тетяна Пата

Пата Тетяна Якимівна (20 лютого 1884 — 7 грудня 1976) — українська художниця, майстриня петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості УРСР з 1962 року.

Stamps_in_honor_of_Tetyana_Pata

А ось її роботи:

Пата_1

Read more...Collapse )
Gfnf_17
люблю зелений чай

Думки на кожен день

Богдан_Ступка

Треба постійно бути закоханим.
Не тільки в жінку чи чоловіка, в каштан або в місто.
В усе, що складає твоє життя, потрібно бути закоханим.
І треба радіти.
А це непроста річ.
Треба навчитись любити.


© Богдан Ступка
люблю зелений чай

Петро Могила

Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков, консул Ізраїля у Львові

Петро_Могила

Друзі! Сьогодні хочу розповісти вам історію Петра Могили – надзвичайного чоловіка, що залишився вагомою постаттю в історії України, її релігійному, освітньому та навіть політичному житті. Так сталося, що учора був ювілей від дня його народження – 420 років. А сьогодні – ювілей смерті, 370 років. Тож давайте згадаємо, що це була за людина і чому варто про неї пам’ятати.

Петро Могила походить з давнього молдовського боярського роду. Його батько – Симеон Могила був господарем Молдови та воєводою Валахії, а мати Маргарета - угорською князівнею. Могилу-старшого отруїли через змову, родина знаходилася у небезпеці. Тож 11-річного Петра відправили учитися до Львова. Пізніше він закінчив Замойську академію і вчився у різних вишах Голандії, та, ймовірно, Франції. Могила був надзвичайно розумною людиною, вільно володів грецькою, латиною, польською.

Він навіть міг зайняти молдовський трон! Та пішов воювати. Майбутній пастир брав участь у двох знаменитих битвах польсько-козацького війська проти турків — при Цецорі і під Хотином.

Наразі досконало невідомо, як жив Петро Могила після битви і аж до призначення у 30 років архімандритом Києво-Печерського монастиря. На жаль, свого часу до нього ставились скептично. Йому дорікали за занадто високе походження та національність. Але діяльність Петра Могили доводить, що він був одним із найбільших патріотів України.

На посаді архімандрита він почав займатися видавничою справою. За 5 років у Києво-Печерській друкарні вийшло понад 15 видань, серед яких були й книги самого Могили, найвідоміша з яких – «Требник». «Нам потрібно вчитися, щоб Русь нашу не називали глупою», — казав просвітник та майбутній митрополит. Знання та сила освіти – ось у що вірив Петро Могила.

А ще – у мир, що має панувати у духовному світі. Він прагнув злагоди між усіма церквами, бо справжня віра, що живе у серці людини, не може дозволити ненавидіти інших.

Уже в 34 роки Петро Могила став Митрополитом Київським. У цей час він здійснив свою мрію – об’єднав засновану ним же школу Києво-Печерської Лаври та школу Київського братства. Так він створив Києво-Братську колегію, яку зараз ми знаємо як Києво-Могилянську Академію – один з найпрестижніших вишів. У той час навчання у колегії було одним з кращих у Східній Європі. Там вчили історії, логіки, риторики, комплексу богословських дисциплін.

Чому ж Петро Могила досяг усього, чого хотів? Мені здається, через особливий характер. Він був вимогливою людиною, навіть жорсткою. Але був таким, у першу чергу, стосовно себе, а через те – стосовно інших.

Помер митрополит у 50 років. За кілька днів до смерті він склав духовний заповіт. Як ви думаєте, хто став головним спадкоємцем? Києво-Братська колегія. Їй він заповів 81 тисячу злотих, усе нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. Похований Петро Могила зліва біля головного входу в Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Друзі, Петро Могила був надзвичайно важливою постаттю в історії України. В умовах міжрелігійної ворожнечі він уособлював мир та любов до ближніх, розвинув видавничу справу та ще – підняв рівень освіти у країні на новий щабель. Вічна пам’ять.

Русский: bit.ly/RUS_Petro_Mohyla
English: bit.ly/EN_Petro_Mohyla

P.S.

На додаток:
Герб Петра Могили

Petro_Mohyla-herb_color

Спілна румунсько-українська поштова марка

marka1

Нажаль зображення української марки не знайшов. Тож, як зроблю фото зі своєї колекції то покажу.

Jan. 9th, 2017

Слав'янський дух

Не знаю, кому належать ці слова - але дуже слушні

Бедные, несчастные, бессмысленные народы, упорные в своем зле, слепые к своему добру, вы позволяете отбирать от вас лучшую часть вашего дохода, грабить ваши поля, ваши дома; вы живете так, как будто все это принадлежит не вам, позволяя отнимать у вас вашу совесть, соглашаясь быть убийцами.

И все эти бедствия и разорения, развращения происходят не от врагов, но от врага, которого вы сами себе создаете. Откуда бы была у этого врага власть над вами, если бы вы не были укрывателями того вора, который вас грабит, участниками того убийцы, который вас убивает, если бы вы не были изменниками самим себе?

Вы сеете для того, чтобы они уничтожали бы ваши посевы, вы наполняете и убираете ваши дома для его грабежей. Вы воспитываете ваших детей с тем, чтобы он вел их на свои войны, на бойни, чтобы он делал их исполнителями своих похотей, своих мщений. И от этих ужасов, которых не перенесли бы и животные, вы можете освободиться, если захотите, даже не освободиться, но только пожелать этого.

Решитесь не служить ему более и вы свободны одним желанием освобождения. Я не хочу, чтобы вы нападали на этого врага, но чтобы вы только перестали поддерживать его, и вы увидите, что он, как огромная статуя, из-под которой вынули основание, упадет от своей тяжести и разобьется вдребезги.
Слав'янський дух

Из неисчерпаемого источника.Степан Бандера

Наводжю текст різдвяної статті С.А.Бандери. Переклад на російську зроблено для сусідів, тож не критикуйте. Бо дуже цікава стаття.

bandera_s_a_1958
Степан Бандера

Уродженець с.Старий Угринів на Калущині. За фахом - агроном. Провідник Організації Українських Націоналістів (революційної). Загинув у Мюнхені в жовтні 1959 р. від рук агента КГБ.


...Окончательным аргументом большевицкой системы является смерть, угроза уничтожения, и дальше безоглядное уничтожение всех непокорных и неугодных.

Но этот аргумент, увы, оказался не всесильным.

Большевики, исповедующие материалистическую идеологию, не смогли достать те глубины в душе человека и народа, которые нельзя ни изменить, ни уничтожить, поскольку их природа, сила и влияние уходят далеко за пределы границы между жизнью и смертью.

Это и есть причина неудачи большевицкой инженерии человеческих душ.
Read more...Collapse )
Существует ли тот источник, который утолит нас, который придаст сил нашим истощённым душам?

Вера в Бога, в Спасителя, укрепляет силы души. В самые тяжелые времена, в худших жизненных ситуациях, в великом несчастье, терпении и борьбе вера в Христа дает самую сильную и часто единственную действенную помощь.
Вот о чем нам нужно думать, куда обращать свои сердца, если мы хотим помочь нашему народу в его благородном стремлении к правде и свободе.

*Стаття "З невичерпного джерела" була написана у переддень Різдва і надрукована в тижневику ОУН "Шлях Перемоги", що виходив у Мюнхені, в січні 1957 р. Переклад у скороченні Ігоря Ткаленка.
люблю зелений чай

Різдвянні мотиви сучасного петриківського розпису

Андрій_Пікуш

Андрій_Пікуш_1

Андрій Пікуш
Read more...Collapse )
Марія Пікуш

Марія Пікуш

Previous 10

люблю зелений чай

January 2017

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com