?

Log in

Previous 10

Dec. 5th, 2016

люблю зелений чай

Всім доброї вдачи

Oleg_Shuplajk_Hranytelka

Олег Шупляк "Хранителька"
люблю зелений чай

Для душі

15241417_1288129797906114_6169729938586560133_n
Слав'янський дух

Читаючи істориків та філософів-економістів.

15356510_1527103103973614_1401240654642950255_n

Рекомендую працю російського історика Сергія Волкова "Почему РФ – не Россия". Те про що думалось знаходить підтвердження в праці фахівця. Ось так починається ця книга:"Введение. Уже почти двадцатилетнее существование «постсоветской» государственности, присвоившей некоторые атрибуты исторической России, свидетельствует, что нынешняя Российская Федерация не только не захотела и не стала её правопреемницей, но и не имеет с ней ничего общего."

Дуже добре розібрані всі постулати "російської" геополітики та "державності".

Друга робота яку я рекомендував би прочитати - це збірник праць вченого історика та філософа Крижановського К.П. "Діагноз-імперія".

"Понятие интенсификации производства можно определить просто: это экономия живого труда. Почему живого, а не живого и овеществлённого труда? Второе тоже важно, но главное и определяющее — первое. Так, экономя овеществлённый труд, мы можем заменить целый ряд дорогостоящих деталей дешёвыми и гнать брак. А брак — это неудовлетворённая потребность и значит, дополнительные затраты живого труда. Но ведь к тем же результатам приведёт и экономия живого труда, например, если высокооплачиваемых специалистов заменить неспециалистами с низкой
оплатой. Это ошибка. Нельзя смешивать денежные и трудовые затраты. Неспециалисты израсходуют гораздо больше времени, да ещё сотворят массу брака, так что в итоге это будет не экономия, а громадная растрата живого труда. Вот такой колоссальной растратой живого труда является система экстенсивного производства.

Именно поэтому, чтобы выжить, она должна приспособить к себе и всю социальную систему. Так оно и было в истории России. К ней мы теперь и перейдём.

В 1552 году войска Ивана Грозного впервые вышли на Волгу и завоевали Казанское ханство. Это был поистине роковой год для России. Ибо именно с него начинается эпопея бесконечных завоевательных войн, которым 400 лет не видно было конца.

Ненасытный Молох войны пожрал неисчислимые миллионы человеческих жизней и львиную долю труда. Но даже это не самое
главное. Россия потеряла необходимость развивать свою собственную страну, зато война научила её добывать средства к жизни на чужих землях. Волга, Сибирь, Прибалтика, Кубань, Белоруссия, Украина, Финляндия, Польша, Кавказ, Казахстан, Средняя Азия, Дальний Восток, Маньчжурия. И так шаг за шагом все 400 лет.

Результат для России оказался просто катастрофическим.

Её собственное развитие приобрело черепашьи темпы и уродливый характер. Прежде всего это сказалось на главном факторе развития — социальной активности масс. Отныне она была направлена не столько на развитие своей, сколько на завоевание и освоение чужих земель. Из России хлынул мощный поток бегущих от непрерывной войны и крепостного гнёта на Восток, затем на Юг и на Запад. Как всегда, бежали самые активные, оставляя на местах более пассивных и нерешительных."

Dec. 3rd, 2016

люблю зелений чай

Григорій Савич Сковорода

15230798_1812924538950698_2858842321003237662_n

Саме у цей день у далекому 1722 році народився великий український діяч Григорій Савич Сковорода. Визнання цей видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст отримав ще за життя, тому не дивно, що й зараз про нього та його значний вклад у історію знають усі українці. Та на честь дня народження Григорія Сковороди я хотів би пригадати кілька цікавих фактів та легенд про нього.
Read more...Collapse )
Друзі, можливо всі ці історії про Сковороду – вікова вигадка. Та я хотів, аби ви посміхнулися та зацікавилися, читаючи їх. Бо легенди – це теж надзвичайно важлива частина українського епосу. Особливо, коли вони стосуються таких визначних людей, як Григорій Сковорода. Єдине, про що не можна посперечатися – це мудрість цієї людини. Наостанок наведу вам його цитату, яка змусить замислитися кожного: «Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.»
люблю зелений чай

Різдвяний кліп - дуже зворушливо.

Dec. 2nd, 2016

люблю зелений чай

2 грудня У цей день народилася Саша ПУТРЯ

15337409_1864293300469536_3811276309086160148_n

Сьогодні могло б виповнитися 39 років надзвичайно самобутній українській художниці Саші Путрі. Нажаль, вона померла, коли їй було усього 11 років. Але за цей час вона встигла створити 2 тисячі унікальних мистецьких робіт. Я хотів би розповісти вам її історію.

Олександра Путря народилася у Полтаві, її батько був художником, а мати – викладачкою музики. Малювати дівчинка почала, коли їй було усього три роки. В садочок вона не ходила, весь час проводила із фарбами, мала власний стіл, поряд із татовим, де творила свої мистецькі шедеври.

3270_Sasha_Putrya_5.jpg_max

Саша була справжнім вундеркіндом, ніколи не просила ні в кого допомоги, навіть у тата. Іноді, коли їй була потрібна батькова порада, вона клала на його стіл записку зі словами: «Таточко, прийди!». Та вчитися у художній школі відмовилася навідріз. Вона нікого не копіювала, а всі ідеї для малюнків брала із власної фантазії.
Read more...Collapse )
15203111_1864293307136202_3685619681965200977_n

Коли Саша вже була у лікарні, вона попросила тата покласти руку на листок, обвела її, а згодом – так само обвела власну руку. Зверху вона намалювала зірку Сиріус. Ця картина стала останньою у доробку художниці Саші Путрі.
Вже після смерті доньки її батько дізнався, що мовою хінді «путрі» означає «донька». Такий невимовний символізм просто вдарив у серце. Нажаль, Саша не побачила за життя жодну з виставок своїх картин, хоча їх було сотні по всьому світу.

Награждена золотой медалью Христа Спасителя «За жизнь, достойную человека» (1998, посмертно)

Награждена орденом Святого Николая Угодника «За приумножение добра на земле» (2000, посмертно)

Награждена национальным призом Всеиндийского детского объединения «Неру Бал Самити» – «Каласари Авард» (2001, посмертно)

Dec. 1st, 2016

люблю зелений чай

Чому Росія весь час нападає на Україну?

558451_600
люблю зелений чай

Перша книга українського автора

Georgius_Drohobich

7 лютого 1483 року в римській друкарні Еухарія Зільбера вийшла праця професора Болонського університету Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року», перша з відомих на сьогодні виданих книг українського і східно-європейського автора.
Read more...Collapse )
У 1486 році Юрій Дрогобич повернувся до Кракова, де через рік став професором кафедри медицини в місцевому університеті і читав лекції, коли в Ягеллонському університеті навчавсяМиколай Коперник, а в 1492-у - деканом факультету медицини і лейб-медиком короля Казимира IV Ягеллона. У 1491 році за участі Юрія Дрогобича краківський друкар Фіоль Швайпольт видав перші книги церковно-слов'янською мовою «Осьмогласник», «Часослов» та «Тріодь», які протягом наступних кількох століть перевидавались у Києві та Львові.

Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року у Кракові, де й був похований.
люблю зелений чай

Национальный парк Бугский Гард

Одним из самых интересных объектов, который мог принадлежать «цивилизации богов» находится на территории Украины. Он расположен рядом с селом Александровка (Николаевская область), где базируется сейчас национальный парк Бугский Гард.

Бугський_Гард
Read more...Collapse )
Кто сложил эти камни?
Какая же сила могла так разметать камни?

Источник: v-shoke.com

Nov. 29th, 2016

люблю зелений чай

Blackmore's Night - Child In Time - Live



Candy Night - незрівняна. Остання любов митця.

Previous 10

люблю зелений чай

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com